ШПИРИТИ, РЮ, РИШ
Шпирити, рю, риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 510.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ШПИРНУТИ, РНУ, НЕШ, →← ШПИРИМИСТИЙ, А, Е.